Завтра перестану відкладати справи на завтра
Травень 30th, 2010
“Завтра перестану відкладати справи на завтра” - стомлено почухавши голову над старою і скрипучою вже клавіатурою (бідолашний “пробіл” вилітав за кожної нагоди - результат невдалого розбирання і чистки), тіло піднялося з крісла і пішло на відкритий балкон дивитись на небо.
Темну далечінь безкрайнього простору пронизували маленькі цяточки зірок, а місяць сховався мабуть за вершечком ооооооон тої 9-поверхівки, бо хмар і вітру наче не було (”Завтра буде хороша погода“, - промайнуло в голові тіла)
Закривши очі і вдихнувши прохолодного травневого повітря на повні груди, тіло завмерло.
“Б***ь… А завтра вже настало!“